Габріель Боньор Шанель (фр. Gabrіelle Bonheur Chanel) – прозвана Коко Шанель (19 серпня 1883 – 10 січня 1971) французький кутюр’є, яка відома винаходом, а точніше внесенням у жіночу моду простого чорного плаття й приталеного жакету. Вплив Коко на моду був настільки великий, що журнал “Тайм” вніс її до списку ста самих впливових людей XX століття. Вона була єдиним дизайнером хто удостоївся цього.
Де купити Chanel, адреси магазинів
Габріель Боньор Шанель (фр. Gabrіelle Bonheur Chanel) – прозвана Коко Шанель (19 серпня 1883 – 10 січня 1971) французький кутюр’є, яка відома винаходом, а точніше внесенням у жіночу моду простого чорного плаття й приталеного жакету. Вплив Коко на моду був настільки великий, що журнал “Тайм” вніс її до списку ста самих впливових людей XX століття. Вона була єдиним дизайнером хто удостоївся цього.
Де купити Chanel, адреси магазинів
Конкретно парфуми та косметику від Шанель можна купити в мережі магазинів косметики і парфумерії BROCARD, Bomond, Bonjour, ЛЕТУАЛЬ.
Подивитися адреси фірмових магазинів Chanel у світі можна на офіційному сайті.
В Україні купити бренд Chanel, можна за адресами:
Київ, Мандарін Плаза, вул. Басейна 6, тел. +38 0444942907;
Київ, вул. Заньковецького 6а, тел. (380) 44 461 90 15;
Донецьк, вул. Артема 80, тел. (380) 62 343 41 12;
Офіційний сайт бренду Chanel: http://www.chanel.com/
Початок шляху
Дитинство Шанель було важким. Народилася вона в Сомюре в 1883 році, хоча стверджувала, що з’явилася на світ в 1893 в Оверни. Коли їй було 12 років у неї померла мати, а трохи пізніше її кинув батько. Вона була старша з 5 дітей. Всі вони залишилися під опікуванням родичів і якийсь час провели у притулку при католицькому монастирі в Обазині, саме тут Коко освоїла майстерність шиття. Коли їй виповнилося 20, вона влаштувалася у магазин одягу, а по вечорах підробляла у кабаре співачкою. Улюбленими піснями дівчини були “Ko Ko Rі Ko” і “Quі qua vu Coco”, за що їй і дали прізвисько – Коко. Співала вона не дуже добре, однак на одному з виступів Коко дуже сподобалася молодому буржуа, офіцерові (спадкоємцю династії текстильних промисловців) Ет’єну Бальзану (Etіenne Balsan), який відвіз її до себе в замок. Там вона жила в розкоші та ні в чому собі не відмовляла, пізнала смак світського життя й дорогих убрань, які їй здавалися дуже складними.
Свій магазин, свій бізнес
Познайомившись в 1912 році з спадкоємцем династії англійських вуглепромисловців, Артуром Капелом на прізвисько Бой, Коко змінила замок на холостяцьку квартиру в Парижі. Тут вона стала робити й продавати свої капелюшки всім колишнім коханкам Боя і їхнім численним подружкам. Справа Шанель швидко пішла в гору, і наприкінці 1910 року, взявши гроші в друга, вона перебралася на вулицю Камбон і відкрила там своє ательє з сміливою вивіскою “Моди Шанель”. Трохи пізніше в 1913 році вона відкрила другий магазин торгуючий капелюшками в Довілі, але її мрія була створювати одяг. Пишуть що тоді не можна було виготовити офіційне жіноче плаття не будучи кравчинею, за це могли притягти до відповідальності за незаконну конкуренцію, тому Коко стала шити плаття з джерсі – тканини, що до цього використалася тільки для пошиття чоловічої нижньої білизни. Як говорять, процес створення платтів у Коко був такий: вона брала ножиці, накидала тканину на манекенницю й різала й заколювала безформну масу матерії доти, поки не проявлявся потрібний силует. Коко стрімко ввійшла у світ моди, звернувши на себе загальна увага більш чоловічими моделями одягу для жінок. Вона звільнила жінок від тісного й незручного одягу, дозволила їм надягати штани, оголювати щиколотки. Шанель ввела в моду коротку стрижку для жінок, вона відрізала коси й гордо вийшла “у люди”, пояснюючи всім, що в неї в будинку зайнявся газовий стовпчик і обпалив її локони.
Траурна знаменита чорна спідниця.
В 1919 році Артур Кейпел загинув в автомобільній катастрофі. Можливо, не трапилось би цієї трагедії в її житті, не було б і знаменитих експериментів із чорною тканиною. Гострослови затверджують, що Шанель ввела в моду чорний колір, щоб одягти в жалобу по своєму коханому всіх жінок Франції, тому що сама не мала права офіційно носити жалобу: вони з Артуром не були одружені.
Перші моделі такої сукні шилися із, забутого зараз, текучого креп-марокену, були вони довжиною до колін, прямого покрою з вузькими рукавами до зап’ясть. Їх відрізняли неймовірно точний, вивірений крій і революційна довжина спідниці. До речі, Шанель вважала, що низ плаття не можна піднімати вище коліна, оскільки рідко коли жінка може похвастатися бездоганною красою цієї частини тіла. У більш дорогих суконь для коктейлю був U-образний виріз, а у вечірніх – глибоке декольте на спині. З такими платтями потрібно було носити довгі нитки перлів або кольорову біжутерію, боа, маленькі жакетики й малюсінькі капелюшки.
Шанель номер 5
Влітку 1920 року, коли Коко відкрила в Біаритці великий Будинок моделей, вона познайомилася з російським емігрантом – великим князем Дмитром Павловичем. Роман їх був коротким, але плідним: у творчості Шанель почався “російський період”. Коко віднайшла безліч нових ідей у свого екзотичного коханця, і в її колекції з’явилися деталі російського народного костюма, косоворотки з оригінальними вишивками. Але головне – князь познайомив Коко з вихідцем з Росії, знаменитим хіміком-парфумером Ернестом Бо, батько якого багато років працював при Імператорському дворі. Ця зустріч виявилася щасливою для обох. Через рік кропіткої роботи й тривалих експериментів Ернест виготовив “парфуми для жінки, які пахнуть, як жінка” – перший синтезований парфюм з 80 компонентів, що не повторює аромат якої-небудь конкретної квітки, як було прийнято раніше. Дизайнери уклали золотаву рідину в кришталевий прямокутний флакон зі скромною етикеткою, що було своєрідною знахідкою – до цього флакони завжди мали закручену форму.
В 1924 році її партнером по парфумерному бізнесі став Пьер Вертеймер. У його руках було 70% компанії, у той час як самій Шанель належало лише 10%, і 20% її подрузі Бадер. Спадкоємці Вертеймера й зараз продовжують керувати компанією. Наприкінці 50-х років Мерілін Монро привселюдно зізналася, що надає перевагу Chanel №5, і ні яким іншим. У цей час флакон парфумів Шанель продавався кожні 30 секунд.
Розкіш, слава, слухи, смерть
Знаменита двійка Шанель – спідниця по коліно й підтягнутий жакет із золотими ґудзиками – з’явилася в 1923 році. Коко також зробила популярним маленьке чорне плаття, яке можна було носити як удень, так використовувати і у вечірніх образах, доповнивши його потрібними аксесуарами. Звичайно, чорні сукні були й до Шанель, але її варіант відповідав стандартам “від кутюр”. В 1923 році, в інтерв’ю Harper’s Bazaar вона сказала, що “простота є ключем до істинної елегантності”.
Вона так і не вийшла заміж. Більше 30 років будинком Габріель Шанель був паризький готель Rіtz. Вона залишалася там і при нацистській окупації, під час якої її критикували в антисемітизмі й гомофобії, обвинувачували в інтимних зв’язках з нацистським офіцером. Останні роки життя Коко провела у Швейцарії, у місті Лузанн.
Шанель домоглася того, про що мріяла в молодості – вона купалася в розкоші. Зустрічалася з художниками й аристократами, їздила на риболовлю з герцогом Вестмінстерським, грала в карти з Уінстоном Черчіллем. Її квартира, яка розташовувалася над фірмовим бутиком на Rue Cambon, була еталоном добірності й ідеального смаку.
Вона говорила: “Мода – це не просто одяг. Це атмосфера, що народжується з вітру. Хтось почуває це інтуїтивно. Це в небі й на дорозі”.
В 1929-1933 р., справи в Коко пішли не дуже добре. Ускладнювала становище й друга світова війна. Пропозиція Шанель голлівудському продюсерові С. Голдвіну, “одягати” зірок його студії за 1 млн. доларів у рік, відхилили, а продажі аромату Chanel №5 неухильно падали. І тоді в 1939 році Шанель вирішила закрити свою справу, розпустивши всіх робітників. Тим часом моду знову стали диктувати чоловіки, і ті образи в жіночому одязі, які Коко так намагалася вигнати з подіуму в 20-х роках, знову поверталися.
В 1954 році у віці 70-ти років Габріель вирішує повернутися у світ моди. Вона знову відкриває свій бутик на Rue Cambon, і незабаром виходить перша колекція за останні 15 років. У модних тенденціях 60-х років повторювалися ідеї далеких 20-х, але окрім Шанель їх розгледіти ніхто не міг. Незабаром вона повністю повернула собі свою праву в індустрії моди. Туфлі з закритим носком і відкритою п’ятою, сумочки на ланцюжку й прикраси зі штучних каменів розходилися по усьому світі. У ці ж роки з’являється її знаменита модель, що ввійшла в історію через трагедію. Це діловий костюм рожевого кольору, що надягла Жаклін Кеннеді в день замаху на Джона. Кожна модниця бажала бути одягненої “від Шанель”.
Коко Шанель померла 10 січня 1971 року, у своєму люксі в отеленні Rіtz у Парижі, залишивши спадкоємцям безліч ідей і найбагатший простір для фантазій (чого коштує одне тільки “маленьке чорне плаття”, створювати варіації на тему якого можна безкінечно). Їй було 87 років. Дохід Будинку Chanel становив 160 млн. доларів у рік.
Шанель сьогодні
Сьогодні будинок Chanel очолює Карл Лагерфельд, гідний спадкоємець великої мадемуазелі. Йому зовсім не важко зберігати неповторний стиль Chanel, адже його світогляд дивно схожий на світогляд самої Коко. Навіть творчу діяльність Лагерфельд почав подібно великій кутюр’є – з музики (у дитинстві Карл грав на піаніно, але один раз його матері набрид постійний шум, і вона порадила синові зайнятися малюванням). Як і Chanel, модельєр вважає, що одяг неодмінно повинний бути комфортної, і робить багато чого заради зручності клієнток. Приміром , він витратив кілька років на розробку сумочки “body frіendly”, що ідеально гармоніює з лініями жіночого тіла. Модельєр неймовірним образом пристосовує стиль Коко до сучасного світу й удосконалює його. Твід, котрий так любила Мадемуазель, кутюр’є з успіхом поєднує із тюлем, у результаті чого вироби стають навдивовижу гнучкими. Він постійно додає в одяг нові деталі (неопрацьовані краї, хутро, переплетені з шовкових ниток рукава та манжети), експериментує з довжиною спідниці й рукав, висотою каблука, доповнює образ неймовірними зачісками. Проте, всі колекції будинку Chanel є еталонами елегантності й гарного смаку. Класика залишається класикою, Лагерфельд тільки трохи її модернізує.
На основі подій її життя на Бродвейскій сцені був поставлений мюзикл “Коко”, роль Шанель у якому виконала відома акторка Кетрін Хепберн. Існує також фільм, де мадемуазель була зіграна французькою акторкою Марі Пес’е . У квітні 2007 року відбулася нова прем’єра п’єси Філа МАККІНЛІ “Creme de Coco”.