Засновник компанії Chrіstіan Dіor Perfume – француз Крістіан Діор (фр. Christian Dior, 1905-1957) дизайнер і модельєр одягу.
Де купити Christian Dior, адреси магазинів
Адреси магазинів Christian Dior у світі ви знайдете на офіційному сайті.
Нажаль в Україні фірмових магазинів Dior немає. Парфуми можна купи в мережі магазинів парфумів та косметики BROCARD.
Офіційний сайт: http://www.dior.com/
Про засновника, коротка біографія Christian Dior (Крістіан Діор)
Засновник компанії Chrіstіan Dіor Perfume – француз Крістіан Діор (фр. Christian Dior, 1905-1957) дизайнер і модельєр одягу.
Де купити Christian Dior, адреси магазинів
Адреси магазинів Christian Dior у світі ви знайдете на офіційному сайті.
Нажаль в Україні фірмових магазинів Dior немає. Парфуми можна купи в мережі магазинів парфумів та косметики BROCARD.
Офіційний сайт: http://www.dior.com/
Про засновника, коротка біографія Christian Dior (Крістіан Діор)
Народився Крістіан 21 січня 1905 року на березі Ла-Маншу в маленькому нормандському містечку Гранвіль. Родина в нього була забезпечена, його батько зробив статок на торгівлі хімічними добривами, і в 1911 році перебрався у Париж. Крістіан був другим з п’ятьох дітей у родині й одержував початкову освіту вдома. Його готували до кар’єри дипломата тому Крістіан пішов у Вільну школу політичних наук. Однак його більше цікавили композиція, живопис та музеї. В 1928 році він і його друг Жан Бонжак відкрив галерею, у якій були виставлені роботи Пікассо, Матісса, Дерну.
1931 рік був початком чорної смуги для родини Діор. Цього року помирає його мати, а батько терпить банкрутство й захворює туберкульозом. У наслідок чого галерея закривається, тому що її спонсорував його батько. Що б якось заробити на життя Крістіан починає продавати свої ескізи платтів і капелюшків – які користувалися особливою популярністю, їх навіть друкували в журналі Le Fіgaro Іllustre. Це принесло свої плоди й в 1938 році його помічає Роберт Піге (Robert Pіguet) – у той час відомий модельєр. Але друга світова війна трохи перешкодила розвитку Діора в модельному бізнесі, до 1941 року він служить на півдні Франції.
В 1941 році Крістіан вертається в Париж і працює для відомого модельного будинку Lucіen Lelong.
Нарешті свій бізнес
В 1946 році, після війни, з підтримкою відомого текстильного фабриканта Марселя Буссака, Діор відкриває власний будинок моди. Йому було вже 42 року й в 1947 році пройшов перший показ його моделей в маєтку на авеню Монтень.
Затягнуті талії, високо піднятий пишний бюст, маленькі круглі плечі, спідниці до щиколотки, або прямі, або досить широкі – ось основні риси його першої колекції, яка сміливо рве зі спадщиною довоєнної високої моди, що розвивалася убік спрощеності й функціональності. Здавалося, новий силует, названий “New Look”, злякає покупця, що звик за роки Другої світової до коротких спідниць і квадратних піджаків, але трапилося навпаки. Утомлені від обмежень і вбогості парижанки з захватом прийняли колекцію. Назва колекції “New Look” було не випадковим, адже вона змусила людей кардинально змінити свої погляди на одяг, стиль і спосіб життя.
Дехто сварив новий стиль, особливо в Америці. “Як він посмітив повернутися до розкоші в країні, паралізованій страйками, де уряд змінюється один за одним, де не вистачає буквально всього?” – приблизно так про нього відкликались американські кутюр’є й це теж дало додаткову славу. “Краще нехай тебе схиляють на першій сторінці, ніж приділяють два рядки похвали на останній” – говорив Діор. У тому ж 1947 році вручили Оскар Високої Моди. Цей високий знак відмінності дотепер присуджується тим, хто вніс принципові нововведення у свою професію, його удостоюються самих оригінальних кутюр’є.
Успіх і праця
З 1947 по 1957 роки, придумуючи дві різні колекції в рік, Діор продовжував шокувати публіку. Назви ліній різали слух: “Віночок”, “Циклон”, “Вертикаль”, “Тюльпан”. Це були образи, яких публіка чекала й побоювалася. Перед кожним показом глядачі тріпотіли. Які зміни вони принесуть? Кожне плаття колекції мало свою назву, сюжет “п’єси” був заданий темою колекції й відбивав різнобарвність світу, яким так дорожив кутюр’є: театр, опера, література, квіти, музеї, Париж. Іноді темою міг стати його інтимний світ: таємниці, карти. Кожний його показ перетворювався у фантасмагорію, у якій кожна сукня було окремим персонажем.
Разом і своїм партнером Жаком Руе, Діор став першим застосовувати ліцензійні угоди в модельному бізнесі. Уже в 1948 році, він упорядковує ліцензування виробництва своїх моделей у різних регіонах Франції й усього світу. У такий спосіб фірмовий знак Діор швидко з’явився у всіх куточках земної кулі.
Однак бажання керувати невеликим Будинком моди для еліти суперечило вмінню Діора вести справи. Після недовгих роздумів, вже відрекомендувавший себе кутюр’є вирішує створити відділ хутра і відкрити фірму “Парфуми Діор”. “Досить відкрити флакон, щоб постали всі мої сукні, а кожна жінка, яку я одягаю, залишала за собою цілий шлейф бажань. Парфуми – необхідне доповнення особистості жінки, це завершальний акорд для плаття, це троянда, якою Ланкре підписували свої картини”, – пояснював пізніше свій задум Діор.
Першим відкриттям для паризьких модниць став аромат “Місс Діор”, за ними пішли “Діорама” і “Діоріссімо”. Але й це не задовольнило модельєра. Незабаром кутюр’є стає справжнім промисловцем. Його підприємства випускають краватки, корсети, рукавички, сумки, коштовності. В 1953 році в Діора з’явився взуттьовик Роже Вівье, вже відомий у США. Взуття, необхідний “штрих” для завершення силуету, доводить вишуканий вигляд “Діор” до досконалості. Таким чином, до середини 50-х Діор очолює справжню імперію, що стала визнаним лідером у світі розкоші. “Я завжди розглядав своє ремесло як боротьбу проти всього, що може бути середнім і деморалізуючим”, – зізнається в одному з інтерв’ю майстер. Спадкоємці кутюр’є вважають ці слова вираженням основної лінії поводження Діора.
Одночасно з комерційним успіхом приходить суспільне визнання. В 1950 році вдячний народ нагороджує Діора орденом Почесного Легіону. Починається справжній парад по королівських будинках Європи. Королева Англії запрошує знаменитість представити свою колекцію в посольстві Франції в Лондоні. Така ж пропозиція надходить від правителів Греції. Але апофеозом виявляється показ моделей у Палаці Бленхейм перед аристократичними сімействами Великобританії на чолі із принцесою Маргарет і її гостями – герцогом і герцогинею Мальборо.
Натхнення Діора поширюється не тільки на Високу моду, він активно працює й для кіно. Його будинок моделей шиє костюми для головних героїв фільмів “Ліжко з колонками” Ролаіа Тюаля, “Любовні листи” Клода Отан-Лара, “Мовчання – золото” Рене Клера й багатьох інших. У його сукнях грали великі акторки й друзі: Марлен Дитріх, Ава Гарднер і Олівія ДЕ Хевіленд. Однак, як зізнається кутюр’є у своїх мемуарах, робота у світі сінематографу – скоріше данина моді, ніж жагуче бажання. На думку віртуоза історичного костюма, образ на екрані недостатньо закінчений, структурований. Незважаючи на численні прохання, Діор найчастіше відмовляється від співробітництва з кінокомпаніями під будь-якими приводами. Однак роботу у фільмі Марселя Ашара “Паризький вальс” Діор називає вдалою. Картина оповідає про епоху Наполеона ІІІ, моду якої майстер дуже любив.
Ще одна грань особистості Крістиана Діора – педагогічний талант. Він з першого погляду міг оцінити роботу молодого дизайнера й зі всіх сил залучав новачків у свій будинок моди. Тут П’ер Карден кроїв жіночі костюми своєї першої колекції, училися таємницям професії Жан Луі Шеррер, Фредерік Касті. Діор не тільки відшукував таланти, але й допомагав їм підніматися на Олімп Haute couture, риса аж ніяк не властива цьому світу. Так, Фредерік Касті вже в 24 роки мав власне ательє. Коли в 1955 році в Будинок Діора прийшов якийсь Верб Сен-Лоран, Діор швидко побачив обдарованість новачка й незабаром призначив його своїм спадкоємцем.
24 жовтня 1957 року Крістиан Діор помер від серцевого приступу у віці 52 років у Монтекатіні-Терме (Італія, Тоскана), не доживши, як і багато хто з кутюр’є, до старості. У його фамільному будинку в Гранвіле нині існує музей.
Будинок моди
Будинок Dіor став колискою багатьох видатних з XX століття. Так, в 1953 році на фірму приходить молодий Ів Сен Лоран (Yves Saіnt Laurent). Після раптової смерті Діора, Верб Сен Лоран стає провідним модельєром будинку Dіor. Після того як Верб Сен Лоран призивається на військову службу в 1960 році, його місце займає Марко Боан (Marc Bohan), що вів господарство Dіor, поки його не змінив Джанфранко Ферре (Gіanfranco Ferre) в 1989 році. У жовтні 1996 року на посаду головного модельєра будинку Dіor був затверджений Джон Гальяно (John Gallіano).
Діор являвся також піонером активного синтезу haute couture (“високої моди”) і сценографії: був художником по костюмах у декількох спектаклях (“Школа лихослів’я” по Ричардові Шерідану (Rіchard Sherіdan) у Театрі ДЕ Матюрін, 1940; ряд постановок Ролана Петі (Rolan Petіt), 1950-і роки) і кінофільмах (режисерів Клода Отан-Лара (Claude Autant-Lara), Альфреда Хічкока (Alfred Hіtchcock) і ін.). Створював сценічні туалети для таких зірок естради й кіноекрану, як Эдіт Піаф і Марлен Дитріх.
Ім’я Dіor, без зайвих слів донині є символом екстравагантності й розкоші.